Увага! Сайт Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана
змінив адресу на kneu.edu.ua
Ви автоматично перейдете на нову сторінку через 20 секунд.




Розширений пошук

Реєстрація



           














welcome@kneu.kiev.ua

bigmir)net TOP 100



 

укр | eng |

   Історична довідка 
Назад


Дата: 10.06.09 12:23  


Бібліотека Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана є навчальним, науковим, інформаційним та культурно-просвітницьким підрозділом університету. Бібліотека забезпечує творами друку та інформаційними документами студентів, аспірантів, професорсько-викладацький склад та працівників структурних підрозділів КНЕУ.

Історія бібліотеки нерозривно пов’язана з історією Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана.

У 1903—1904 рр. професор історії Київського університету Св. Володимира Митрофан Вікторович Довнар-Запольський розпочав клопотання про відкриття вищих комерційних курсів у Києві.

4 лютого 1906 року
дозвіл  отримано. Саме з цієї дати і починається історія університету і  бібліотеки.
Завдячуючи коштам, отриманим від плати за навчання в першому
ж навчальному році, стало можливим розпочати роботи щодо створення  бібліотеки. Основу бібліотечного фонду склали пожертвування документів від земств, товариств, статистичних комітетів, редакцій наукових збірок, підприємств та установ з усієї Росії (таких було понад 100), а також окремих осіб, зокрема, графа Потоцького К. К., професорів А. М.Гуляєва, М. В. Довнар-Запольського, О.О. Ейхельмана та інш.

Крім основної
фундаментальної бібліотеки було відкрито спеціальну бібліотеку підручників, яка мала забезпечити навчальний процес. При бібліотеці функціонував читальний зал, де знаходилась література обмеженої кількості.

12 травня 1908 року  затверджено Статут Комерційного інституту, а 4 липня 1908 року Київські комерційні курси  перетворено на Київський комерційний інститут.

Фонд бібліотеки продовжує поповнюватися за кошти інституту, а також за рахунок пожертвувань установ та приватних осіб
, серед яких: проф. П. Н. Ардашев, В. В. Бобинін, проф. Р. А. Берзінь, В. Бруннер, О. О. Бєлокрисов, проф. К. Г. Воблий, М. І. Беловенец, І. Галант, Д. Ф. Гейден, А. М. Гіляров, О. М. Гуляєв, Т. В. Локоть, проф. О. О. Ейхельман, проф. В. А. Удінцев, проф. М. І. Яснопольський та ін.

1910 рік. Крім основної бібліотеки, для практичних занять з окремих галузей знань організовуються спеціальні бібліотеки і читальні
зали.
При статистичному кабінеті  відкрито бібліотеку і читальню зі спеціальними статистичними матеріалами земств, міст, залізничних доріг. Основу цієї бібліотеки заклав викладач статистики О. О. Руссов, який передав бібліотеці цінні видання. Вдова професора Університету Св. Володимира В. Б. Антоновича Є. М. Антонович пожертвувала книги, що залишилися після закриття Південно-Західного відділу Імператорського російського географічного товариства. Усього в бібліотеці цього кабінету на той час налічувалось понад 1500 примірників.

Восени 1910 р. було створено семінарій фінансових і економічних наук, при якому відкрито читальню.

1911 рік. Закінчено роботи зі створення Музею товарознавства, який, по-перше, мав бути навчально-допоміжною установою для студентів інституту, по-друге, надавати можливість усім бажаючим ближче ознайомитися з тогочасним станом торгівлі, промисловості, сільського господарства Росії, особливо Південно-Західного краю та частково інших держав. Це була перша спроба організації музею товарознавства в Росії. При музеї працювала велика бібліотека і читальня, де були зібрані матеріали про виробництво різної продукції та торгівлю.

1912 рік. Для фундаментальної бібліотеки виділено велике приміщення, зростає кількість відвідувань бібліотеки.  Фонд бібліотеки    складає 9666 назв документів, 20 932 примірники, на суму 22 840 крб. на російській, англійській, немецькій та французькій мовах; бібліотека підручників має фонд у 2682 томів.

До 1914 року бібліотека щороку набуває біля 2500 томів. Ця кількість значно змінювалась тільки у випадку, коли надходили великі партії документів «у дар», або в разі придбання окремих бібліотек.
З перших же років війни кількість надходжень зменшилася майже на 78 %.

1914—1915
навчальний рік. Із 3500 студентів тільки 1210 (35 %) користуються бібліотекою. На одного читача припадає 24 відвідування на рік та 30 вимог на видання.

Навесні 1915 року значну частину інституту  евакуйовано до Саратова, 
а в більшості приміщень інституту  розміщуються військові шпиталі, склади, тощо.

Протягом усього періоду двох революцій і громадянської війни на Україні
інститут працює, за виключенням перерви (4,5 місяця) із листопада 1918 р. до 1 квітня 1919 року, працює і бібліотека.

До 1917 року бібліотека
безкоштовно отримує біля 60 % періодичних видань, але майже не отримує книжок українською мовою (до 1918 року їх було в бібліотеці лише 244 примірники).

1914—1917 рок
и. Бібліотека працює в складних умовах. Основне завдання - збереження накопиченого фонду документів.

1917 р
ік. Колектив інституту повертається з евакуації (м. Саратов) , але нове приміщення для бібліотеки не  готове. Тимчасово книги, ще запаковані, зберігаються в читальному залі. Вкрай незначне комплектування фонду. Несприятливі  умови роботи: не вистачає палива,  обладнання.
Відвідування читального залу складають 1624, видача книг — 602, журналів — 538, газет — 717. Серед читачів користуються попитом журнали: «Летопись», «Новый экономист», «Русские записки», «Современный мир», «Вестник Европы», «Голос минувшего, «Украинская жизнь», «Бюлетень литературы и жизни»; газети — «Киевская мысль», «Русское слово», «Киевлянин», «Русские возможности», «Приазовский край», «День», «Новое время» та багато інших. 

20-ті роки
 - фонд бібліотеки поступово збільшується.
Починаючи з 1922 року економічне становище інституту  поступово зміцню
ється, покращується і становище бібліотеки, збільшується кількість документів фонду.

1923—1924 навчальн
ий рік. Вперше після десятирічної перерви бібліотека починає отримувати закордонні періодичні видання. У цьому ж самому році, у зв’язку з розгортанням роботи юридичного факультету, до бібліотеки  передано надзвичайно цінну спеціальну літературу з юридичного семінару Київського університету, що налічує близько 6000 томів. Крім фундаментальної бібліотеки, при кабінетах і лабораторіях продовжують працювати спеціалізовані бібліотеки (їх  14).

1923—1924
навчальний рік. З 1600 студентів відвідували бібліотеку 924 (58 %); на кожного припадало 79 відвідувань, 97 вимог.
1924—1925 навчальний рік
. 89 683 вимоги  свідчать про інтенсивну науково-навчальну роботу інституту.
Бібліотека поступово накопичує літературу українською мовою - 4 000 томів.

На 1 серпня 1925 року бібліотека м
ає 46 818 назв книжок, 64 120 томів. Керує фундаментальною бібліотекою Дмитро Петрович Теремець.

1926 р
ік. Бібліотека має 1140 читачів. Зростає кількість незадоволених вимог. Після революції у читача виникли нові інтереси, які не могла задовольнити бібліотека, що складалась із 60 000 томів старих книжок. Нові програми навчання потребують нових видань Виникають проблеми в забезпеченні читацьких запитів.

1934 році інститут переве
дено до Харкова. Так виник Український фінансово-економічний інститут, що функціонував у Харкові до серпня 1941 року.

1941
-1942 навчальний рік  не розпочався. Війна. За роки війни  зруйновані навчальний корпус, три гуртожитки інституту, лекційні й читальні зали, лабораторія, предметні кабінети. Бібліотека, що на той час мала  фонд у 250 тисяч примірників, згоріла.

25 березня 1944 року урядом України  прийнят
е рішення про повернення інституту до Києва. Поступово розгортається робота інституту, а з нею і відродження бібліотеки, яка на початок 1944/45 навчального року має лише 3170 книг і брошур; міститьсь  у непристосованих приміщеннях першого поверху корпусу інституту по вул. Андріївській, 2. У читальному залі не має ні опалення, ні електрики. Завідує бібліотекою доцент кафедри фінансів І.В. Мухін (за сумісництвом). Завдяки його зусиллям бібліотека  успішно перетворюється на навчально-методичний осередок. Фонд бібліотеки поповнюється через централізоване комплектування та шляхом закупівлі букіністичних видань, надходжень з інших економічних вузів, які не зазнали окупації під час війни, а також завдяки зусиллям окремих викладачів та студентів.  Налагоджено роботу міжбібліотечного абонемента, унаслідок чого читачі мали можливість користуватися фондами бібліотек Інституту економіки та географії АН УРСР, педагогічного та сільськогосподарського інститутів міста Києва.

У серпні 1945 року фонд бібліотеки вже налічу
є майже 18 тисяч примірників,  зареєстровано 485 читачів. Бібліотека працює у дві зміни, а в період сесій — без вихідних.

Кінець 1950-х рр. Інститут переїздить у нове приміщення, в якому і нині знаходиться його головний корпус. Бібліотека отримує службові приміщення для  підрозділів, приміщення під книгосховище, відкриваються абонементний відділ навчальної літератури, читальний зал для студентів.

1970 р. Робота бібліотеки докорінно змінюється:  відкрито відділ науково-технічної інформації, читальний зал для професорсько-викладацького складу й аспірантів, абонемент художньої літератури, читальний зал періодичних видань; колишній спортивний зал інституту  переобладнано на студентський читальний зал з відкритим доступом до фонду. Керує бібліотекою справжній ентузіаст бібліотечної справи В. І. Загранична.

1971 р
.  Створено Бібліотечну Раду на чолі з професором І.П. Пащенком. Бібліотечна Рада визначає стратегію роботи бібліотеки  спрямовану на зміцнення матеріальної бази й комплектування книжкового фонду, поліпшення обслуговування користувачів, сприяння культурно-виховній роботі, розширенню міжбібліотечних зв’язків тощо. Бібліотека отримує обов’язковий примірник економічної літератури, який надходить із Москви.
Проводиться культурно-масова робота. При абонементі художньої літератури відкрито «Літературний клуб».
Організуються літературні вечори, на які запрошуються відомі музиканти, поети та прозаїки.

1983 р
. Колектив бібліотеки очолює Костенко Світлана Василівна.  Зростає  книжковий фонд,  кількість підрозділів. Відкриваються: читальний зал іноземної літератури, абонемент навчальної літератури для студентів заочної форми навчання, читальні зали в навчальному корпусі № 2 та в гуртожитку університету. Фонд бібліотеки перевищує 760 тисяч примірників; бібліотека обслуговує понад 12 тисяч користувачів.

90 роки. Соціальні зміни, що відбуваються в державі,  призводять до необхідності ревізії фонду бібліотеки, значного вилучення певної його частини.

1998 р. Переламний етап розвитку бібліотеки. Документний фонд складає 658 тисяч примірників, але кількість читачів невпинно зростає — їх близько 15 тисяч, зростає до 355 тисяч кількість відвідувань. Кількості працівників бібліотеки  незмінна — їх, як і в 1988, лише 75. Розгортаються роботи з автоматизації бібліотечно-бібліографічних та інформаційних процесів. Перший етап запровадження електронних технологій у роботу бібліотеки було розпочато з придбання комп’ютерної техніки, навчання співробітників бібліотеки роботі з нею, а також впровадження в роботу інформаційних технологій. Розпочато створення Електронного каталогу та представлення його в мережі Інтранет.

2002 р
ік. Фонд бібліотеки наближається до мільйона, бібліотека обслуговує понад
25 тисяч користувачів, кількість відвідувань становить 493 тисячі,  книговидача — 1706 тисяч примірників.

2003 рік. Початок другого етапу Автоматизації бібліотечно–інформаційних  процесів:  розпочато ретроконверсію документів із Генерального алфавітного каталогу до БД “BOOKS”; автоматичну ідентифікацію видань на базі штрих-кодування; продовжено створення Єдиної автоматизованої реєстраційної картотеки читачів “RDR –База даних читачів”;  поповнення бази даних “RARE – Раритети”;

поповнюється описами  видань на електронних носіях ( компакт-диски, дискети) Електронний каталог бібліотеки; створюється щомісячний покажчик «Нові надходження до бібліотеки КНЕУ»; розпочато роботу з модифікації вихідних форматів системи ІРБІС – бланк замовлення літератури з відділу книгозбереження за допомогою АРМ “Книговидача”; продовжується робота по створенню електронної бібліотеки на допомогу навчальному процесові; створюється архів найбільш цінних видань та видань підвищеного попиту на електронних носіях шляхом сканування.

2004 рік. Фонд бібліотеки складає 1 137 155 примірників. Бібліотека обслуговує 31 341  користувача. Бібліотека приділяє  багато уваги будівництву нового приміщення. Проводяться переговори з розробниками та виконавцями проекту, надаються пропозиції та розрахунки необхідних змін до проекту. Готуються матеріали з різних проблемних напрямків будівництва та освоєння нового приміщення,  можливості ефективного доступу до необхідних документів та технологічно сучасних умов роботи з ними для забезпечення учбово-наукової діяльності університету.  

2005 рік. Фонд бібліотеки складає      1 237 414 примірників. Бібліотека обслуговує 31 125 користувачів на 4 –х абонементах та в 8 читальних залах.

Продовжується освоєння  робіт із повнотекстовими базами даних.

Бібліотека продовжує  накопичувати наукові праці вчених університету, що працювали або навчалися в ньому за всі часи його історії, таких як: Богомолець 0.0., Воблий К.Г., Граве Д.О.,  Довнар - Запольський М. В., Кованько П. Л., Птуха М.В., Слуцький Є.Є. та багато інших, створює фонди-персоналії праць вчених університету, організує книжкові виставки "Наукові праці вчених КНЕУ". Наукова робота бібліотеки спрямовується на вивчення історії університету та бібліотеки, документних фондів, їх відповідності запитам користувачів; новітніх форм бібліотечно-бібліографічного та інформаційного обслуговування;  інноваційних процесів; можливості розробки нових форм та методів обслуговування, виготовлення нових інформаційно-бібліографічних продуктів.

           

2006 рік. Ювілейний рік. Бібліотеці 100 років - великий проміжок часу, що вмістив багато історичних, соціальних та політичних змін, але ж у всі часи , незважаючи на всі труднощі, бібліотека виконувала свою основну місію – документне забезпечення наукової, навчально – виховної, виробничої діяльності університету.  

Бібліотека отримує нове приміщення, розпочинається його освоєння: розміщення фонду, виробничих підрозділів, читацьких зон,  розробка та впровадження   технологій основних бібліотечних циклів та окремих процесів з застосуванням новітніх технологій обслуговування користувачів, розробляється дизайн нового приміщення бібліотеки.




©  Київський нацiональний економiчний унiверситет
-
-
-
webmasterkneu@kneu.kiev.ua
all is ok